Comments

Log in with itch.io to leave a comment.

(1 edit)

М'ясне гуро це шикарно. Пост-апокаліпсис з усмішкою на обличчі та вайбом Клайва Баркера. 

Сетинг шикарний, але потребує якихось ще деталей. Недомовленність це добре, але якщо будете робити розширену версію гри або продовження - то накидайте щось, що б проливало світло на суть буття вигаданого світу.

P.S. На старих версіях Win10 гра зависає. Скоріш за все, це із-за системи Burst

(1 edit)

Схоже, сьогодні Геліос не освітлює світ ранковим сяйвом. З перших миттєвостей гра «Звичайний день» стискає нас своєю напруженою атмосферою, як головного героя стискає його «бляшанка для консерв». Де відчуття, що загадковий та зловісний світ навколо все більше і більше поглинає тебе, полонить твою свідомість. Ця гра є наглядним прикладом дії Вікна Овертона, коли пристосування до звичного високого рівня стресу стає нормою. Коли неприпустиме та важке для перенесення, з часом може перетворитися на звичний стан речей. Сценарій дуже влучно та вміло ділиться з читачами глибокими психологічними роздумами, що декламуються думками та вустами персонажів. Когнітивна активність головного героя свідчить про глибоку внутрішню рефлексію та бажання зрозуміти всі аспекти даного стану, хоч він і піддає свою свідомість забуттю. Що в подальшому відображається у вчинках та виборах персонажів, коли «всі хочуть зберегти звичне життя, яке, вже, напевно, не повернути». Кожен крок головного персонажа немов надихається бажанням знайти світло в середині безмежної темряви, але навіть цей бажаний промінь здавна призвичає його до сумнівів і роздумів. Ця протистояння – як боротьба добра та зла, натхнення та втрати - лякає та захоплює одночасно. «Звичайний день» глибоко занурює гравця в атмосферу підліткового життя, надзвичайно складного та «несправедливого» підліткового життя, які, перетинаючи лабіринт парадоксів, не дарма ж під’їзд зображений за моделлю «Сходів Пенроуза», намагаються знайти себе. Вибір, який роблять герої, цілком обумовлений і логічний. Світ постає як невідоме та всепоглинаюче зло, яке час від часу забирає людей, а де ті люди? Порожні вулиці, жодної згадки про сім’ї усіх персонажів (за винятком «сіблінгсів»), спустошене та поодиноке представлення темних постатей, яких варто сторонитися та представники окупаційної влади, – все це створює надзвичайно гнітючий фон безвихідності та приреченості. Ігровий процес відтворює цей стан, допомагаючи гравцеві відчути на собі важкість виборів, від яких залежить доля головного героя (хоч функціонально він і один :D). Візуальна атмосфера гри, яка підкреслюється глибокими тінями, приглушеними кольорами, очами, що всюди стежать за тобою (як то в романі Дж. Оруєлла) та щупальцями, що так і тягнуться за тобою, здатні викликати відчуття безпорадності, але в той же час і відбудовувати живі образи героїв, які змушені рости серед такого собі локального антиутопічного жахіття. Мав можливість дослідити усі кінцівки та отримати відповідні досягнення. Всі вони демонструють вибір головного героя. Якось обережно, щоб не було спойлерів, але навіть «позитивне завершення» не сулить Вам потенціалом безмежної радості та гармонії (що буде відбуватися вже за кадрами гри), але все ж, прослідковується, як змінюється кольорова гамма, тож хочеться вірити, що у … все буде гаразд. Особисто, дуже сподобалося, як обіграли ім’я Левчика, гадав, що це станеться раніше, як частина сюжету, що рухає події, але так теж влучно. Інші ж закінчення, мають свої характерні наслідки… На цьому по сюжетній складовій все. Візуальне оформлення фонів повністю передає настрій та напружену атмосферу. Що стосується ж героїв, кожен має свій власний характер, який так само влучно відображається в їх «візуальних емоціях» (єдине, що якщо дуже швидко читати репліки, вони сіпаються туди сюди кожні 2 секунди :D). Про технічні баги вже наголошувалось неодноразово, не бачу сенсу повторюватися, просто бажаю пофіксити їх 😊 . Юніті не дуже френдлі, але Ви майже приборкали цього звіра, моя повага до реалізації технічних рішень. Музичний супровід в мене не багався, як в деяких, тож ніякого дискомфорту, окрім того, що передбачений грою), я не відчув, він доречний та атмосферний. Настав час і мені вибиратися з цієї «великої пекельної машини». Лишенько, яка ж у Вас велика команда, дякую кожному персонально за демонстрацію результату Вашої спільної праці. P. S. Напевно, треба десь зробити примітку про зловживання табачною продукцією та наркотичними речовинами.

Дякую за моторошну гру!

Історія наче не має початку і кінця, але гра оперує на "вайбах" і влучно, на мій погляд, передає емоційний стан підлітка на перепутті між звичним минулим і непевним майбутнім. Відчуття огиди до всього оточення, буденності, просякнутої безглуздими "зависаннями" з друзями і потакання шкідливим звичкам. Дуже моторошна кінцівка, якщо обираєш минуле, мене справді пробрав до кісток цей все приймаючий конформізм, готовність залишатися рибою в консервній бляшанці, аби тільки не порушувати звичний статус кво і не лишатись знайомих задоволень.

Мене також сподобався кастомний інтерфейс та взагалі гарна візуальна стилізація гри. Круто, що персонажі передають емоції не тільки виразами обличча, але й позами і жестами, хоча їх постійне зникання з екрану, на мій погляд, не дуже вдале рішення.

Point-and-click механіка дуже потішила, хоча технічно з нею були певні проблеми: при переході зі сцени в сцену хрестики залишалися на своїх місцях. Було цікаво знайти третю, таємну кінцівку, хоча вона справила на мене не таке сильне враження, як дві "стандартні" (можливо, тому, що в ній нічого не було про подальшу долю персонажів).

Мушу зазначити, що під час проходження зіткнувся з деякими багами: - перед появою Левчика зник фон сцени (потім з'явився вже на ринку) - хрести залишалися на фоні при переході із сцени в сцену (писав про це вище) - звук чавкання у під'їзді продовжує грати, навіть коли вже перейшов у наступну сцену.

(+1)

Я відчула близький до своєї душі вайб у вашій новелі. Музикальне і візуальне супроводження - чистий кайф. Пройшла на всі 3 кінцівки, дуже сподобався ваш задум з інтерактівчіком, це додало унікальності експірієнсу. Спрайти, імхо, сируваті, не вистачило буквально трошки деталізованості і виразності (окрім Дани, вона чудово вийшла).

Дякую вам і бажаю успіхів! --сексгарбузі, художниця

Приємно бачити людей, які готові робити нетрівіальний, непопсовий продукт. Сподіваюся, що у майбутньому ви зробите реально монументальний проєкт. Від себе додам, що музика дійсно бомбезна, атмосфера витримана, текст шизовий і щирий, як і треба. З приводу технічної реалізації трохи дивно працюють сейви і пропуск тексту, але то фігня. 

Ламайте цю реальність, чуваки. --ротенмелоді, башка

Дякуємо за відгук!! технічну частину постараємось після джему пофіксити

Чудова гра!! Я відчув цю безвихідь, яку багато вже хто з нас пережив за цей час, мені дуже боляче що цей концепт натхненний реаліями!! досі кайфую з музону, ну це просто відвал всього, ще й емо мкр згадали, дуже крутий продакшн треків!! дуже важка атмосфера, гидотна та страшна, сподіваюсь це те що ви хотіли зробити; гра повноцінна та закінчена, як на мене, арти та бекграунди просто бомба!! дякую за роботу, сподіваюся побачити від вас ще проєктів!!(не зовсім побачив відповідність темі віртуальності, сподіваюсь я щось пропустив!!)

(+1)

Дякуємо за відгук! Приємно знати, що таки вдалось передати цю атмосферу

(+1)

Дуже сподобалася атмосфера і загальний вайб новели. (трохи нагадало мої власні роботи, хе-хе).

Зустрічав усіх цих персонажів в житті :)

Гарна ідея з секретною кінцівкою як альтернативою фінальному вибору.

Дякую вам за цю роботу і бажаю натхнення на наступні.

Дуже-дуже вдячні за такий відгук! ❤️

(+2)

Ого-го, ви молодці! Зробити новелку на юніті за 2 тижні, з повним набором ф-ціоналу новельного і майже ідеальною його роботою (бари швидкості тексту переплутані заповнений і незаповнений, повзунок в історії працює навпаки, якщо повернутися до попереднього повідомлення, і потім спейсом скіпати текст, то текст продовжує скіпатися назад, а не далі по історії)!

Дуже захоплена образом янгола. -

Текст виконував свою ф-цію, не краяв серце помилками (хоча покрякала з “болю” в жіночому роді…класика), передавав примирення з існуючою реальність і певну байдужість до того що відбувається.

Я потикала всі хрести які побачила. аахахха. бачу хрест — тикаю.

Кольоро-палітра файненька також. як і звукове наповнення…хоча, дещо різко перемикалися теми персонажів. типу їх багато, у кожного своя тема і це виглядало шушуть намішано і раптово.

(можливо так сталося що я грала не оновлену версію, і тих багів з інтерфейсом уже немає, але оть, тримаю в курсі. ахахаха)

Ви молодці, побачила що в команді є люди, які вже втретє беруть участь в джемі. Успіхів вам всіх.

(загляньте в кінець списку історії гри, там привіт від кодера)

(+1)

вибачаюсь за привіт, він був ліквідований, але в останній білд не потрапив

(+1)

Дякуємо за детальний відгук!