Канотлар

За неперевершені музику та візуал окремий низький уклін 

Історія дуже потужна і глибока, незважаючи на коротенький розмір. Цю новелу НЕОБХІДНО перечитувати. Навіть вийшовши на всі 3 кінцівки - мені мало. 

!СПОЙЛЕРИ! Як я бачу прочитане: гг оточена питаннями релігії, війни, нерівності, вона переосмислює все, їй надзвичайно боляче, дівчина старається втекти від реальності і забутися в опіумі, але галюцинації улюбленої людини змушують зробити вибір. Дуже сподобалась взаємодія з воєнним, як вони несвідомо допомагають один одному, особливо останній їх діалог. Вони двоє відчувають непосильний біль, в них немає віри в богів, щоб трохи зменшити страждання. У варіанті, коли Рухонія пропонує наркотик, який допомагає їй самій тимчасово перебити гіркість, Жанговарчик відмовляється, сказавши, що впорається сам. Це було сильно і, як на мене, дуже вразило саму гг. Вона усвідомлює врешті-решт, що саме головне - це сила всередині і необовʼязково вірити в богів, щоб відчувати свободу. Рухонія обирає вірити в людей та не давати їм сумніватися у необхідності життя, допомагати приймати реальність. В кінці слова гг «я тебе люблю» стали крапкою у її трагічній любовній історії. Рухонія змогла нарешті відпустити минуле і довести мене до сліз. 

ОʼЛім - клінічно депресивний персонаж, який мав величезний вплив на гг. Його не можна охарактеризувати як погану чи хорошу людину, але однозначно він став тією силою, яка штовхнула гг на визначення свого подальшого шляху. 

P.s. Вийти на третю кінцівку легко: обираєте будь-які 2 другі і 2 треті варіанти.